Національна дитяча
«гаряча лінія»
Для дітей і про дітей Для дітей і про дітей
0 800 500 225 або
116111
безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України

Рекомендації психолога для учнів

«Перед олімпіадою»

        Перш ніж почати підготовку до олімпіади, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розташувати потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці і т.п. Психологи вважають, що добре ввести в такий інтер’єр для занять жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Не треба переклеювати заради цього шпалери або змінювати штори, досить якоїсь картинки в таких тонах, естампа, що зрештою можна зробити і самому, використовуючи, наприклад, техніку колажу.

 

Приступаючи до підготовки до олімпіади, корисно складати план.

 

Для початку добре визначити, хто ви – «сова» чи «жайворонок», і в залежності від цього максимально завантажити ранкові або, напроти, вечірні години.

 

Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися. Не взагалі: «Небагато позаймаюсь», а що саме сьогодні будете учити, які саме розділи якого предмета. Якщо не знаєте з чого розпочати, зверніться за консультацією до педагога.

 

Звичайно, добре починати – поки не втомився, поки свіжа голова – з самого важкого, з того розділу, що гірший за все. Але буває і так, що знайомитися не хочеться, у голову нічого не йде. Коротше, «немає настрою». У такому випадку корисно почати, навпроти, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільше цікавий і приємний. Можливо, поступово справа піде.

 

Обов’язково варто чергувати роботу і відпочинок, скажімо, 40 хв. занять, потім 10 хв. – перерва. Можна в цей час вимити посуд, полити квіти, зробити зарядку.

 

Готуючись до олімпіади, не треба прагнути до того, щоб прочитати і запам’ятати напам’ять весь підручник. Корисно повторювати матеріал з питань. Прочитавши питання, спочатку згадаєте й обов’язково коротко запишіть усе, що ви знаєте з цього питання, і лише потім перевірте себе за підручником. Особливу увагу зверніть на підзаголовки чи глави параграфа підручника, на правила і виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Тільки після цього уважно, повільно прочитайте підручник, виділяючи головні думки, – це опорні пункті відповіді.

 

Наприкінці кожного дня підготовки варто перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову коротко запишіть плани всіх питань, які були пророблені в цей день.

Будьте рішучими! Не вагайтесь!

Приймайте участь в олімпіадах, конкурсах!

У кожного є шанс, можливість проявити себе в тій чи іншій сфері, тож користуйтеся ними.

Вірте в себе, в свої сили, все у вас вийде!!!

Психологічна служба ліцею

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ ЙМОВІРНОСТІ ВИНИКНЕННЯ СТРЕССІВ

 

  • Ніхто не застрахований від нещасних випадків, різних втрат, складних ситуацій. Але треба не обмежуватися переживаннями, не концентруватися на них, не поступатися депресії, а діяти, шукати вихід, пробувати все нові та нові варіанти.

Щоб зменшити ймовірність виникнення стресів необхідно:

  • Правильно харчуватися: більше їсти натуральних продуктів: овочів, фруктів, змен­шити споживання солі. Обов’язково снідати та впродовж дня харчуватися рівномірно.
  • Бувати надворі, гуляти, сидіти в парку, бігати, зайнятись аеробікою.
  • З’їсти морозиво — там є компонент, який покращує настрій.
  • З’їсти банан: в ньому є сиротин — гор­мон щастя.
  • Постійні вправи на релаксацію знижу­ють напруження в стресових ситуаціях.
  • Необхідно слухати спокійну музику.
  • Робити те, що подобається. Хобі — те, що треба. Зцілення не в тому, що ви робите, а як ви до цього ставитесь.
  • Аби запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання.
  • Не зловживати кавою.
  • Носити одяг бажано синього та зелено­го кольорів — вони заспокоюють.
  • Зі стресом можна впоратися, треба лише мати бажання та трохи вільного часу лише для себе.
  • Постійно концентруватися на світ­лих сторонах життя та подіях — це збереже здоров’я і сприятиме успіху.
  • Справжнє фізичне та психічне здоров’я полягає не в тому, щоб відповідати чиїмсь нормам та стандартам, а в тому, щоб прийти до згоди із самим собою.

Поради для учнів щодо подплання стресового стану

Як подолати стресовий стан?

Що робити, якщо стресової ситуації уникнути не вдалося?

 

— Заспокойся. Повільно дорахуй до десяти, зроби глибокий вдих і не надовго затримай дихання. Потім далі дихай спокійно.

— Дай організму фізичн навантаження — пробіжись, декілька разів  при­сядь,  пройдись.

— Залиш неприємні хвилювання. Переключись на іншу справу, сходи в кіно, почитай книгу.

— Якщо втомився – відпочинь. Організм краще всього відпочиває і відновлюється у ві сні.

—  відверто поговори  про проблему з другом або батьками. Коли вибалакаєшся, тебі полегшає.

— Опиши свої проблеми на папері. відміть всі плюси і мінуси ситуації, що склалася. Чи так все погано? Обдумай ситуацію и запиши висновки.

— Подзвони по телефону довери — кваліфіковані психологи уважно тебе вислухають.

Якщо стресове навантаження регулярне, як наприклад в період екзаменів, або екстремалних непередбачуваних ситуаціях повязаних з нестабільною ситуацією в країні, незабувай повноцінно харчуватися, вживати побільше фруктів та овочів.  При регулярних стресових навантаженнях корисний контрастний душ: 1 хвилина тепла вода вода, 15 секунд — холодна, і так від 5 до 10 повторів.

Способи  звільнення від стресу

 Релаксація: Ваш організм сам по собі прагне встановити хитку рівновагу, яка була розхитана стресом. Однак, якщо Ви продовжуєте залишатися в стресовому стані впродовж тривалого часу, продовжуєте день за днем перебирати думки про те, що трапилось у своїй голові, ааше тіло починає зношуватися і його природна здатність до заспокоєння поступово знижується.

Щоб залишатися психічно і фізично здоровою людиною, важливо робити певні кроки щодо звільнення від стресу, і підтримувати стрес на тому рівні, який не приносить вам шкоди.

Для цього вам необхідно використовувати деякі техніки релаксації, як наприклад, глибоке дихання, м’язова релаксація, візуалізація і так далі. Ваші перші спроби застосовувати техніки релаксації, можливо, будуть «незграбними», проте з часом ви навчитеся розслаблятися, дозволяючи своєму організму усувати наслідки стресу. Тривала практика дозволить Вам залишатися спокійним і розслабленим навіть в стресовій ситуації.

Вправи. Вправи корисні не тільки для вашого фізичного здоров’я, а й для психічного. Вони здатні звільняти вас від розчарування, вони розслабляють ваші м’язи, звільняють ендорфіни, усувають гормони стресу і допомагають вам краще спати. Дуже важливо також, щоб вправи були регулярними. Ви можете робити звичайні фізичні вправи, які розтягують і тонізують м’язи, біг по парку, ходьбу, їзду на велосипеді або плавання. Усе, що вам до душі. Фізичні вправи, крім розслаблення м’язів, запускають відповідь релаксації у вашому організмі, що сприяє заспокоєнню, поліпшенню настрою і позбавлення від стресу.

Керована візуалізація. Візуалізація допомагає послабити ваш стрес. Справа в тому, що ви візуалізуєте постійно, в тій чи іншій формі, і, мабуть, звичайні люди набагато частіше візуалізують, просто уявляють, негативний результат ситуації. Вам слід робити щось зовсім інше.

Уявляйте себе в тихій приємній обстановці, яка дозволяє Вам відчути спокій і розслабитися. Намагайтеся при цьому візуалізувати дуже детально.

Тривала практика візуалізації допоможе вам входити в стан спокою і розслаблення в будь-який час і у будь-якому місці. Ви зможете послабити напругу і знизити рівень стресу перед «картинкою» неприємної ситуації, яка в інших умовах викликала б у вас найбільш негативні емоції, пов’язані зі стресом.

 Музика. Зняття напруги через музичну терапію – цілком звичайне для більшості людей явище. Однак не кожна музика веде до заспокоєння. Вам слід вибрати саме таку музику, яка приємна особисто вам, оскільки кожен з нас по-різному реагує на той чи інший тип музики. Те, що може приносити задоволення одній людині, може дратувати іншу. Прослуховування заспокійливої музики збільшує глибину дихання і виробництво серотоніну – гормону радості. Увімкніть приємну Вам музику і насолоджуйтесь її прослуховуванням. Якщо ваша музика може перешкодити іншим людям, просто слухайте музику на плеєрі, використовуючи навушники.

Глибоке дихання. Ви коли-небудь помічали, що відбувається з ваши диханням, коли ви знаходитесь в стресовій ситуації? Ваше дихання стає дрібним і частим. Щоб бути більш спокійним, і послабити стрес, вам слід навчитися техніці глибокого дихання. Глибоке дихання, крім ослаблення стресу й напруги у вашому повсякденному житті, має масу інших переваг, зокрема, для вашого здоров’я. Воно дозволить вам підтримувати здоров’я тіла, а також спокій і ясність розуму. Якість і глибина дихання відіграє важливу роль у боротьбі зі стресом і в підтримці гарного фізичного здоров’я. Практикуючи прості дихальні вправи, ви зможете знизити рівень стресу і підняти настрій за дуже короткий час.

Ароматерапія. Багато ефірних масел, есенцій або рослин відомі своїми якостями зняття стресу. Лаванда викликає почуття спокою і розслаблення, герань знижує рівень стресу. Ви можете використовувати ефірні масла для зниження рівня стресу на роботі, або ж, під час медитації – це подвоїть позитивний ефект. Ефірні олії, які використовуються в ароматерапії, можна просто вдихати, додавати до води, приймаючи ванну, в масажне масло, використовувати, як парфуми або освіжувач повітря. Коштують вони не дуже дорого, але їх позитивні якості в будь-якому випадку переважать ціну, яку ви за них заплатите.

Самонавіювання . Це ще один з найдієвіших інструментів управління стресом. Під час самонавіювання ви впроваджуєте в свою підсвідомість позитивні установки, або ж просто афірмації, серед яких можуть бути настрої на заспокоєння, розслаблення або впевненість в собі. Ви можете робити це самостійно, в будь-який час і в будь-якому місці. Самонавіювання сприяє зменшенню гормонів стресу і може бути дуже ефективним інструментом щодо зниження рівня стресу, контролю тривоги і депресії. Також, за допомогою самонавіювання ви можете домагатися позитивних змін в образі вашого життя.

Гумор. Сміх є одним з найбільш ефективних методів зниження рівня стресу і тривожності. Ефект гумору може бути просто дивовижним. Коли ви смієтеся, у вашому організмі знижується рівень гормонів стресу, таких як кортизол, збільшується рівень ендорфіну і зміцнюється ваша імунна система. Також, збільшується споживання кисню, стимулюється серце, легені та кровообіг. Під час сильного сміху навіть тренуються м’язи живота, і полегшується біль. Гумор також має деякі психологічні вигоди: він дозволяє вам бачити в речах щось хороше, комічне. У вашій голові з’являється більше позитивних думок, підвищується почуття задоволення, і підвищується настрій. Крім того, люди сильніше тягнуться до позитивних людей.

Прислухайтеся до цих рекомендацій, і постарайтеся застосовувати їх в своєму власному житті, це зробить вас більш стійким до стресових ситуацій, і, що цілком природно, поліпшить якість вашого життя.

Способи боротьби зі стресом.

Давайте  поексперементуємо в плані пошуку оптимальних методів подолання стресів. Напишіть, будь-які методи зняття стресів, якими Ви звично користуєтесь в своему житті (не менше 12):

1. вилити  душу подрузі або другу

2. віднестися з гумором

3. порада компетентної людини

4. поїсти

5. поспати

6. почитати цікаву книгу

7. погуляти в парку

8. потанцювати

9. …

10. …

11.  …

12…..

 

ЯК НАЙКРАЩЕ ЗАПАМ’ЯТОВУВАТИ МАТЕРІАЛ

Пропонуємо кілька прийомів, за допомо­гою яких можна краще запам’ятати на­вчальний матеріал.

  1. Магічна сімка.

Ви ніколи не замислювалися, чому в давнину число «сім» було популярним і оточеним таємничім ореолом. Чому, скажімо, перш ніж відрізати, треба сім разів відміряти і чому саме «семеро одного не чекають». А ще було сім давньогрецьких мудреців, «сім чудес світу». Та й семиденний тиждень на­вряд чи випадковий…

Психологи розкрили секрет «магічної сімки». Виявляється, такий у середньому обсяг нашої пам’яті.

За умови одночасного сприймання вона здатна утримати і потім відтворити в се­редньому сім об’єктів. Причому сім літер за­пам’ятовується не легше, ніж сім слів і навіть сім фраз. Тому, якщо обсяг матеріа­лу, котрий треба запам’ятати, дуже вели­кий, краще поділити його на змістові урив­ки, прагнучи, щоб їх було не більше семи. Ще один висновок з цього правила: змістовні частини матеріалу треба збільшувати і узагальнювати, передаючи головну думку однією фразою.

Адже для запам’ятовування одного ре­чення, однієї думки, в якій міститься зміст двосторінкового тексту, потрібний по­рівняно однаковий обсяг пам’ять Ось що, писав з цього приводу американський психолог Міллер, який відкрив це явище: «Це схоже на те, коли б вам довелося носи­ти ваші гроші в гаманці, який може вмісти­ти тільки сім монет. Гаманцеві байдуже, чи будуть ці монети пенсами чи срібними доларами».

  1. Шукайте зв’язки

Любителі детективів знають, що досвід­чений сищик не поспішає одягати наруч­ники на рядового члена банди. Значно важливіше виявити зв’язки злочинця, ви­явити ватажків. Іншими словами, серед другорядного треба виявити найголовніше. Через те не слід поспішати щоб там не було запам’ятати складний текст, не розібрав­шись в його внутрішніх зв’язках, не зрозу­мівши хід міркувань автора.

У матеріалі можуть бути такі зв’язки:

а) змістові: текст, в якому одна думка логічно визначає іншу, що йде за нею, за­пам’ятовується порівняно легко. Через те з самого початку постарайтеся зрозуміти зміст тексту, побачити логічні зв’язки між абзацами, параграфами та розділами;

б) структурні: психологічні експери­менти показали, що під час запам’ятову­вання логічно не пов’язаних між собою слів (термінів, іноземних слів) важливе значен­ня має їх розміщення на аркуші, об’єднан­ня в групи (наприклад цифру у номері телефону) і навіть у якісь фігури. Підкреслюй­те, обводьте потрібне, робіть скорочення, групуйте слова, які починаються з однієї літери.

  1. Використовуйте асоціації.

Прийоми довільного запам’ятову­вання можна поділити на дві групи:

а) побудовані на виявленні внутрішніх зв’язків, які є в матеріалі, що запам’ято­вується;

б) побудовані на внесенні ззовні в мате­ріал,   що   запам’ятовується  штучних зв’язків.

Останні називають мнемонічними і за­стосовують тоді, коли важко виявити внут­рішню структуру матеріалу. Розглянемо два мнемонічні прийоми: локальної при­в’язки і словесних посередників. Метод ло­кальної прив’язки, або «метод місць», полягає в побудові для кількох об’єктів, що запам’я­товуються, другого ряду – опорного, який складається з добре знайомих об’єктів або таких, що легко запа­м’ятовуються. По­слідовність об’єктів в опорному ряду органі­зована так, що жорст­ко визначено порядок їх переліку. На прак­тиці таким опорним рядом може бути по­слідовність кімнат у квартирі, будинків на вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім ви­користовує його елементи, щоб зіставити з ними елементи ряду, який треба запам’я­тати.

Такий спосіб полегшення запам’ятову­вання давній — йому понад дві тисячі років; є навіть легенда про те, як він виник. Одного разу поет Сімонід був у гостях. Рап­том його викликали, у невідкладній справі. Як тільки він вийшов за поріг будинку, стався потужний підземний поштовх, будинок, де він щойно банкетув, розвалився, і всі гості виявилися похованими під уламками. Родичі не могли розпізнати нікого із загиблих. Тоді Сімонід подумки уявив план приміщення, де приходив бан­кет. Відразу в його пам’яті ожила картина, він згадав, де хто сидів, і вказав, які остан­ки кому належали. Відомо, що згодом систему локальної прив’язки використовува­ли Цицерон. Джордано Бруно та багато інших видатних людей.

Отже, якщо в матеріалі, що завчається, мало внутрішніх зв’язків — подивіться на­вколо. Уявивши в пам’яті обстановку, в якій ви вчили матеріал, ви пригадаєте його, тому що одержані враження мають влас­тивість відновлювати одне одного.

  1. Як повторювати?

Що краще – ще раз прочитати текст, чи спробувати переказати його своїми слова­ми?

В одному експерименті, присвяченому вивченню пам’яті, студентів поділити на чотири групи. У першій уривок тексту чи­тали двічі і двічі переказували, у чет­вертій – тільки раз і тричі переказали.

Зміст тексту найкраще запам’ятали сту­денти четвертої групи, найгірше – пер­шої.

Отже, переказ тексту своїми словами сприяє кращому його запам’ятовуванню, ніж багаторазове читання, оскільки це ак­тивна організована робота. Взагалі, будь-яка аналітична робота з текстом сприяє кращому його запам’ятовуванню. Це може бути перекомпонування матеріалу, знаход­ження парадоксальних формулювань для нього, залучення контрастного фону чи матеріалу тощо.

Групи доповідають, коментують, по­рівнюють з наступним висновком: «Вели­кий текст потрібно розробити не більше ніж на сім частин, пов’язати їх між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх, повторюючи за наве­деною схемою».

 

ЯК КРАЩЕ ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ТЕСТУВАННЯ

 

  1. Приберіть усе зай­ве і те, що відволікає вашу увагу від безпосе­редньої мети—підготов­ки до іспиту. Заховайте від себе книжки, диски, те­лепрограму, відключить телефон. Суворо скажіть собі: з 9-ої до 12-ої дня я повинен вивчити стільки-то.
  2. Почніть вчити з важких, незрозумілих тем, а легкі залишайте під кінець. Якщо складну тему відкладати на потім, вона висітиме, якдамоклів меч, ре даючи вам спокою. В результаті якість запам’­ятовування тем, які дають­ся складно, різко знижуєть­ся, якщо не зводиться до нуля. Виникає це тому, що ви намагаєтесь відкласти нерадісний момент.
  3. Справжня мати на­вчання — не повторювання, а використання.

Не тримайте знання в собі, як в сейфі. Поділіться ними з дзеркалом, улюбленим собакою, батьками чи друзями. Можете час від часу робити репетицію іспиту: зробіть невеликі картки з номерами білетів, витягайте їх і відповідай­те. Відповідайте вдумливо і серйозно, бо добра репе­тиція, — запорука успіш­ної вистави.

4.Запам’ятовувати матеріал треба осмисле­но, а не механічно. Не

зубріть —це довго і дає ус­кладнення: варто пере­хвилюватися, забути хоч одне слово, як текст, вив­чений таким способом, зітреться. Краще двічі прочитаний та переказа­ний, ніж п’ять разів прочи­таний без переказу. Вста­новіть   логічну   послідовність. Розбийте матеріал на смислові частини та знайдіть в кожній клю­чову фразу.

5. Чергуйте розумо­ву діяльність з фізич­ною. Не доводьте себе до повного знесилення й упа­ду сил пізнанням науки. Не забувайте, що відпочинок теж необхідний. Не за­боронена корисна праця на благо сім’ї: помийте підлогу, сходіть до мага­зину.

6.Почніть вчити ма­теріал зранку, поки «свіжа» голова. Займа­тися в останню ніч чи добре виспатися – справа індивідуальна. Але, як відомо, перед смертю не надихаєшся, а у людини, яка виспалась, голова працює краще, ніж у того, хто не виспався.