УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ЛИМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛИМАНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ       

ЛИМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

СХВАЛЕНО

 

Рішенням педагогічної ради ліцею

 

Протокол № 1 від 30.08.2019р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

 

Директор Лиманського ліцею

Лиманської міської ради

 

 

_________О.В. Глуханюк

 

Наказ № 121 від 30.08.2019р.

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

ЛИМАНСЬКОГО ЛІЦЕЮ

ЛИМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

на 2019/2020 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до навчального плану

Лиманськоголіцею

Лиманської міської ради

Донецької області

на 2019/2020навчальний рік

 

 Загальні засади

         Лиманський ліцей Лиманської міської ради Донецької області здійснює свою діяльність на підставі Законів України «Про освіту»,«Про загальну середню освіту», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», з  урахуванням вимог Концепції профільного навчання в старшій школі, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 11.09.2009 №854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі»,  «Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» ДСанПіН 5.5.2.008-01, власного Статуту, що забезпечує одержання учнями загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів.

Кількість класів – 6, орієнтовна кількість учнів –130.

Робочий навчальний план закладу на 2019/2020 навчальний рік складено на основі Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІ та ІІІ ступенів  .

  • для школи ІІ ступеня
  • для 8-9-х класів – за Типовими освітнімипрограмами закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018р. № 405 (Таблиця № 1);
  • для школи ІІІ ступеня:
  • 10 клас – за Типовими освітніми програмами закладів загальноїсередньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 408(Таблиці 2 і 3).
  • 11 клас – за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 408 (Таблиці 2 і 3).

Враховуючи потреби учнів, побажання батьків, фахову підготовку педагогічних кадрів, матеріальну базу кабінетів, у старшій школі навчання організовується за математичним профілем та другим профілем – іноземна філологія на підставі рішення спільного засідання педагогічної ради та  ради ліцею (протокол № 12/7 від 27.06.2019р.).

Мова навчання – українська.

Особливості організації освітнього процесу

Поглиблене вивчення предметів: алгебра та геометрія доповнюють державний стандарт освіти для надання більш якісної освіти і поглиблення знань кожного ліцеїста та здійснення якісної допрофільної підготовки,а також впровадження з 2021 року ще одного обов′язкового предмету – математика. Тому в 2019 – 2020 навчальному році в ліцеї здійснюється поглиблене вивчення математики у  8 та 9 класах.

Години варіативної складової передбачені у 8 та 9 класах назбільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової (алгебра та геометрія). У 8 та 9 класах за рахунок варіативної складової взято:по 3 години на вивчення алгебри. Здійснено перерозподіл годин між предметами: взято по 1 годині з фізичної культури у 8 та 9 класах на вивчення геометрії; в 9 класі взято 0,5 години з біології та 0,5 години із географії на поглиблене вивчення алгебри.

У 10-А класі(математичний профіль)виділяються додаткові6 годин за рахунок варіативної складової на вивчення профільних предметів: алгебра і початки аналізу (4,5 години) та геометрія (1,5 години).

У 10-Б класі (профіль іноземної філології)за рахунок варіативної складової виділено – 3 години на вивчення профільного предмету англійська мова та 3 години на вивчення німецької мови (разом 6 годин) згідноТипової освітньої програми (наказ МОН України від 20.04.2018р. № 408).

На підставі заяв учнів 10 та 11 класів вибірково-обов’язковим предметом у 10 класі є інформатика, а у 11 класі – мистецтво.

У 11 класі:групи математичного профілю виділяються додаткові 6 годин за рахунок варіативної складової на вивчення профільних предметів: алгебра і початки аналізу (4,5 години) та геометрія (1,5 години); у профільній групі іноземної філології – 3 години на вивчення профільного предмету англійська мова та 3 години на вивчення німецької мови (разом 6 годин) згідноТипової освітньої програми (наказ МОН України від 20.04.2018р. № 408).

З метою забезпечення більш ефективної системи навчання, для посилення індивідуальної роботи з учнями класи можуть за потреби ділитися на дві групи при вивченні  української мови, іноземної мови, інформатики відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 20.02.02 №128.

Розробці навчального плану передувала система заходів з боку адміністрації і педагогічного колективу, спрямована на визначення пріоритетних напрямків в загальноосвітній підготовці учнів та їх освітніх замовлень.

Запроваджена аналітико – діагностична і моніторингова діяльність показала необхідність формування: 10-А класу математичного профілю, 10-Б класу профілюіноземна філологіята 11 класу з двома профілями:математичногота  іноземної  філології.

З метою диференціації та індивідуалізації навчання згідно з обраними профілями при наявності відповідної кількості учнів у 10 та 11 класах вводиться лекційно-практична форма навчання з математики, яка передбачає поряд з проведенням лекцій практичних занять з поділом класу на 2 групи відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів в загальноосвітніх навчальних закладах (додаток № 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128.

З метою забезпечення більш ефективної системи навчання, для посилення індивідуальної роботи з учнями 10 та 11 класи за потреби діляться на дві групи при вивченні математики, української мови, англійської мови, інформатики, технологій відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 20.02.02 №128.

Структура 2019/2020 навчального року.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структуру навчального року встановлюють загальноосвітні навчальні заклади. Навчальні заняття згідно спільного рішення педагогічної ради та ради ліцею протокол  № 1/8 від 30.08.2018р. будуть організовані за семестровою системою:

І семестр – з02 вересня 2019 року по 24 грудня 2019 року

ІІ семестр – з 13 січня 2020 року по 29 травня 2020 року.

Канікули будуть проведені в такі терміни:

осінні: ­з 28 жовтня 2019 року по 03 листопада 2019 року

зимові: з 25 грудня 2019 року по 12 січня 2020 року

весняні:  23березня 2020 року по 29 березня 2020 року.

Тривалість уроків становить у 8-11-х класах – 45 хвилин.

Ліцей працює у п’ятиденному режимі в одну зміну.

Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників основної і старшої школи.

Державна підсумкова атестація проводиться відповідно доПорядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом  Міністерства освіти і науки України від 07.12.2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.01.2019р. за № 8/32979.

Специфіка класів

8 -А клас(20 учнів) – клас з поглибленим вивченням математики з українською мовою навчання.

8 -Б клас (20 учнів) – клас з поглибленим вивченням математики з українською мовою навчання.

 

9клас(30 учнів) – клас  з поглибленим вивченням математики з українською мовою навчання.

10 – А  клас (26 учнів) – клас математичного профілю з українською мовою навчання.

10 – Б клас (13 учнів) – клас  профілю іноземної філології з українською мовою навчання

11 клас (23 учня) –клас із різнопрофільними групами: математичного профілю та профілю іноземної філології з українською мовою навчання.

              

               Режим роботи ліцею

 

У ліцеї п’ятиденний робочий тиждень.

Початок навчальних занять з 08.00.

           

            Розклад дзвоників

 

1  урок   8.00 – 8.45

2  урок   8.55 – 9.40

3  урок   9.55 – 10.40

4  урок   11.00– 11.45

5  урок   12.05– 12.50

6  урок   13.00 – 13.45

7  урок   13.55 – 14.40

 

8 урок    14.50 –  15.35

 

Попередні дзвоники за 2 хвилини до основного.

 

 

Директор ліцею                                               О.В. Глуханюк

 

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

ОСНОВНА ЗАГАЛЬНА ОСВІТА

(Типова освітня програма,

затверджена наказом МОН України від 20.04.2018р. № 405,

таблиця 1)

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
8-А 8-Б 9
Мови і літератури   20 учнів 20 учнів 30 учнів
Українська мова 2 2 2
Українська література 2 2 2
Англійська мова 3 3 3
Зарубіжна література 2 2 2
Суспільство-знавство Історія України 1,5 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1 1
Основи правознавства 1
Мистецтво Мистецтво 1 1 1
Математика Алгебра 2+3 2+3 3+2
Геометрія 3 3 3
Природо-знавство Біологія 2 2 1,5
Географія 2 2 1
Фізика 2 2 3
Хімія 2 2 2
Технології Трудове навчання 1 1 1
Інформатика 2 2 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1
Фізична культура 2 2 2
Разом 32,5+2 32,5+2 33+2
Додатковий час на предмети (алгебра) 3 3 2
Гранично допустиме навчальне навантаження 33 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 34,5 34,5 35

 

                       

 

Директор  ліцею                                              О.В. Глуханюк

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

СЕРЕДНЯ ПОВНА ЗАГАЛЬНА ОСВІТА

 

(10, 11 класи – Типова освітня програма,

затверджена МОН України від 20.04.2018р. № 408, таблиці 2 і 3)

 

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах
10м 10ін 11 11м 11ін
Базові предмети 26 учнів 13 учнів 23 учня 16 учнів 7 учнів
Українська мова 2 2 2
Українська  література 2 2 2
Зарубіжна література 1 1 1
Англійська мова 2 2+3 2 3
Німецька мова 3 3
Історія України 1,5 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1 1
Громадянська освіта 2 2 0
Алгебра 1,5+4,5 1,5 1,5 4,5
Геометрія 1,5+1,5 1,5 1,5 1,5
Біологія і екологія 2 2 2
Географія 1,5 1,5 1
Фізика і астрономія 3 3 4
Хімія 1,5 1,5 2
Фізична культура 3 3 3
Захист Вітчизни 1,5 1,5 1,5
Вибірково-обов’язкові предмети(Інформатика)  

3

 

3

 

0

   
Вибірково-обов’язкові предмети(Мистецтво)     3    
Разом 33+3 33+3 26+3    
Додаткові годинина профільні предмети 6

 

6   6 6
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33 33 33    
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 36 36 29 6 6

 

Примітка:

10м – клас математичного профілю

10ін – клас профілю іноземна філологія

11м – група математичного профілю

11ін – група профілю іноземна філологія

11 – повністю клас двох профілів (математичний та іноземної філології)

 

Директор ліцею                                                 О.В. Глуханюк

 

Додаток № 1

 

 

 

МЕРЕЖА КЛАСІВ

Лиманського ліцею

Лиманської міської ради

Донецької області

на

2019 – 2020 навчальний рік

Клас 8 клас 9 клас 10 клас 11 клас
Кількість класів 2 1 2 1
Кількість учнів 40

 

30

 

39

 

23

 

           

Всього учнів – 132 учня(орієнтовна кількість)

 

 

Директор ліцею                                                         О.В. Глуханюк

 

 

Додаток № 2

 

Кадровий склад вчителів

Лиманського ліцею

Лиманської міської ради

Донецької області,

які викладатимуть в 10 – 11 класах профільний предмет

у 2019-2020 навчальному році

№ з/п Навчальний

заклад

Клас Профільний

предмет

ПІБ

учителя

Спеціальність за дипломом Стаж

педагогічної роботи

Категорія
1 Лиманський ліцей 10 Алгебра та геометрія Данільченко

Ольга Володимирівна

Учитель математики і інформатики 13 Перша кваліфікаційна категорія, педагогічне звання «старший учитель»
2 Лиманський ліцей 11 Алгебра та геометрія Глуханюк Олена Вікторівна Учитель математики і фізики 29 Вища кваліфікаційна категорія,

педагогічне звання «учитель-методист»

3 Лиманський ліцей 10 Англійська мова Давиденко Олена Ігорівна Учитель англійської  мови та зарубіжної літератури 13 Вища кваліфікаційна категорія
4 Лиманський ліцей 11 Англійська мова Давиденко Олена Ігорівна Учитель англійської  мови та зарубіжної літератури 13 Вища кваліфікаційна категорія

 

Директор ліцею                                                         О.В. Глуханюк

 

Додаток № 3

Інформація

про методичне забезпечення варіативної складової

навчального плану та аргументація варіативної складової

(основна школа)

 

Використано по 3годин варіативної складової у 8-А та 8-Б класах на предмет інваріантної складової – алгебру (поглиблене вивчення) з метою здійснення допрофільної підготовки ліцеїстів та спрямованість на підготовку до складання математики як основного предмету ЗНО з 2021 року.

Використано 2 години варіативної складової у 9 класі:  2 години на предмет інваріантної складової – алгебру (поглиблене вивчення) з метою здійснення допрофільної підготовки ліцеїстівта спрямованість на підготовку до складання математики як основного предмету ЗНО з 2021 року.

 

 

Директор ліцею                                                         О.В. Глуханюк

 

 

Додаток № 4

Інформація

про методичне забезпечення варіативної складової

навчального плану та аргументація варіативної складової

(старша школа)

 

Використано 6 годин варіативної складової у 10-А класі (математичний профіль) на предмети інваріантної складової: алгебру та початки аналізу (4,5 години) та геометрію (1,5 години).У 10-Б класі (профіль іноземної філології) виділено6 годин варіативної складової на предмети: англійська мова (3 години) і німецька мова (як друга іноземна) 3 години.

У 11 класі (два профілі навчання: математичний та іноземної філології) використано 6 годин варіативної складової на предмети інваріантної складової: алгебру та початки аналізу (4,5 години) та геометрію (1,5 годин) для профільної групи математичного профілюта 6 годин варіативної складової на предмети: англійська мова і німецька мова (як друга іноземна)для групи профілю іноземної філології.

 

 

Директор ліцею                                                         О.В. Глуханюк

 

 

 

Розділ 5

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Процеси зовнішньої та внутрішньої оцінки будуть мати позитивний ефект, якщо вони зосередяться на істотних сторонах функціонування освітньої системи ліцею, будуть орієнтовані на різні аспекти якості освітнього процесу:

а) якість поточного функціонування освітнього процесу в ліцеї (в єдності процесуальної та результативної сторін); якість розвитку освітнього процесу;

б) якість освітнього процесу в основних ланках ліцею (основній, середній);

в) якість уроку (заходу), системи уроків (заходів), навчальної, методичної, виховної, наукової діяльності в цілому;

г) якість складу й діяльності учасників освітнього процесу;

д) якість реалізації основних функцій з керування освітнім процесом;

е) якість нормативно-методичної документації, що регламентує освітній процес.

Якість поточного функціонування освітнього процесу в ліцеї позначається критеріями процесуальної сторони: функціональності і надійності й критерієм результуючої сторони – ефективності. Критерій функціональності у загальному вигляді відображає якість підготовки освітнього процесу (цілевизначеність, технологічність, організованість, забезпеченість) і можуть діагностуватись поруч з об’єктивними показниками (забезпеченість освітнього процесу навчально-методичною документацією, літературою, устаткуванням, навчальними площами і т.п.) припускати суб’єктивне експертне оцінювання за визначеною процедурою (оцінки учасниками освітнього процесу його організованості, технологічності, цілевизначеності, плановості тощо). Критерій надійності характеризується сукупністю поодиноких критеріїв, що відбивають якість освітнього процесу з боку виконання: ретельність, функціональна та структурна надійність. Його вимірниками можуть служити експертизи звітних документів, контролю освітнього процесу, спостережень директора ліцею та його заступників, самооцінки учасників освітнього процесу. Критерій ефективності представляє результативну сторону якості освітнього процесу, властивість досягнення кінцевих цілей і представлений критеріями педагогічної та управлінсько-організаційної ефективності. Якість функціонування основних ланок ліцею має важливу особливість – продуктивність діяльності. Його зміст вкладається в повноту виконання підсистемою поставлених перед ним задач, внеску у вищу систему. Якість уроку (заходу), системи уроків (заходів), навчальної, методичної, виховної, наукової діяльності в цілому можна виразити названими вище критеріями функціональності, надійності, ефективності, продуктивності, скоректованими з урахуванням специфічності й масштабу об’єкта представлення. Найважливіший критерій якості навчальної роботи – оптимальність, тобто співвіднесення сукупних витрат часу, сил, ресурсів та отриманих результатів, віддачі; виборі змісту, що забезпечують максимально можливі в даних умовах результати в освіті, вихованні й розвитку ліцеїстів при дотриманні наукововстановлених норм часу на класну й домашню роботу учнів і вчителів. Якість складу й діяльності учасників освітнього процесу. Найважливішими критеріями складу вчителів служать стабільність і гармонійність. Критерій стабільності припускає керованість динаміки кадрів. Стійкість ключових кадрів учителів, наявність механізму наступності у змінюваності, ротації кадрів. Критерій гармонійності доповнює стабільність, відображає сполучуваність і взаємодоповнюваність у педагогічному колективі досвідчених і молодих кадрів, фахівців різних категорій, віку, досвіду роботи. Якість складу учнів виражається критеріями підготовленості і однорідності. Критерій підготовленості у процесі руху учня по індивідуальному освітньому маршруту послідовно і поступово трансформується в педагогічну ефективність. Критерій однорідності складу учнів переважно зумовлено розкидом у значеннях показників підготовленості. Якість діяльності вчителів, адміністрації найбільш повно можна представити критерієм працездатності. Працездатність – це вид стану, при якому учасники освітнього процесу, керівники, фахівці можуть правильно виконувати покладені на них функції, тобто в них позитивна спрямованість, їх цілі відповідають цілям системи, вони вмотивовані стосовно даної діяльності. Працездатність можна оцінити через показники компетентності, благополуччя, задоволеності взаєминами, спрямованості особистості й колективу, активності в самовдосконаленні, наявності творчого компонента в діяльності. У силу багатомірності даного критерію його можна діагностувати різними видами оцінок: диференційованими, комплексними, змішаними. Якість навчальної діяльності учнів можна представити у вигляді рейтингу. Дана робота у закладі повинна бути традиційною і систематичною, це дозволить виявляти динаміку навчальних показників учня, порівнювати показники за роками, класами, семестрами – виявити прогрес або регрес учнів.  Головними перевагами рейтингової оцінки навчальної діяльності учнів є її об’єктивність, яка дає можливість подолати чинник емоційності оцінки роботи учня, індикативність, яка дає можливість простежити тенденції і виявити проблемні ситуації, комплексність, яка дає можливість всебічно оцінити діяльність учня в навчальному закладі. Якість реалізації основних функцій з керування освітнім процесом з’ясовується через якість організації освітнього процесу і педагогічного контролю. Індикаторами для діагностики й оцінювання в даному випадку є показники: реальності планування, ретельності, якості виконання запланованих заходів, загальної організації, ритмічності освітнього процесу в закладі, збалансованості режиму дня, задоволеності учасників освітнього процесу укладом ліцейського життя, наявності вільного часу в учнів і вчителів, реалізації управлінських рішень на всіх рівнях організації освітнього процесу, замученості учасників освітнього процесу до вироблення управлінських рішень, погодженості у діяльності всіх підрозділів і посадових осіб, представленості усіх основних рівнів управління, раціональності централізації й децентралізації, стійкості процесів з керування освітнім процесом, несуперечності управлінських рішень. Якість нормативно-методичної документації, що регламентує освітній процес, доцільно представляти через критерії ефективності і сучасності. Критерій ефективності навчальних планів, програм відбиває насамперед міру реалізації їх потенційної якості. ЇЇ можна визначити через показники економії навчального часу, приросту навченості і т.п. Сучасність навчальних планів і програм виражає ступінь їх відповідності загальним вимогам до добору змісту освіти, потребам усебічного й повноцінного розвитку особистості учня, сфер професійного старіння й використання. Оцінювання якості освітнього процесу необхідна  для з’ясування реального стану роботи закладу, для визначення ефективності системи забезпечення якості освіти, напрямів вдосконалення конкурентоздатності ліцею.

 

Директор ліцею                                      О.В. Глуханюк