УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ЛИМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛИМАНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ       

ЛИМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

СХВАЛЕНО

 

Рішенням педагогічної ради ліцею

 

Протокол № 1 від 30.08.2019р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

 

Директор Лиманського ліцею

Лиманської міської ради

 

 

_________О.В. Глуханюк

 

Наказ № 121 від 30.08.2019р.

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ЛИМАНСЬКОГО ЛІЦЕЮ

ЛИМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

НА 2019/2020 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019

 

ЗМІСТ

 

  1. Розділ І. Призначення ліцею та засіб його реалізації………………………1
  2. Розділ 2 Опис “моделі” випускника ліцею……………………………………….3
  3. Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу ліцею…………………………….5
  4. Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування………………………….8
  5. Розділ 5. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми……..24

Розділ І

Призначення  ліцею та засіб його реалізації

         Головною метою ліцею є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти та надання найбільш обдарованим дітям, здібним учням оптимальних можливостей для отримання освіти, реалізації їх творчих запитів, цілеспрямована підготовка кандидатів для вступу у вищі навчальні заклади.

Головними завданнями ліцею є:

  • забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;
  • виховання громадянина України;
  • виховання шановливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
  • формування і розвиток соціально зрілої, Творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення, трудової діяльності;
  • виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
  • пошук і відбір для навчання творчо обдарованих та здібних дітей;
  • допрофільне навчання учнів 8-9 класів;
  • розвиток професійно зорієнтованої особистості, мотивованої на подальше навчання в вищих навчальних закладах;
  • педагогічна підтримка здібних та обдарованих дітей, розкриття творчого потенціалу учнів;
  • розробка та апробація інноваційних ідей та концепцій, що сприяють якісним змінам в навчальній та виховній діяльності педагогічного колективу;
  • реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
  • виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян, як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;
  • створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Ліцей здійснює навчально-виховний процес за денною формою навчання .

При необхідності надається право і створюються умови для індивідуального навчання відповідно до чинного законодавства.

Ліцей – навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу) відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад та інших нормативно-правових актів України.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад.

Алгоритм діяльності закладу полягає у:

  • забезпеченні прав дітей на якісну освіту, удосконалення змісту, організаційних форм, методів і технологій управлінської діяльності, створення конкурентоздатного навчального закладу;
  • формування системи виховної роботи як важливого чинника становлення громадянина України, успішної особистості;
  • підвищення комфортності учнів у ліцеї та їхньої пізнавальної активності й навчальних можливостей; наявність високої пізнавальної та навчальної мотивації; зростання показників академічних успіхів ліцеїстів;
  • створенні оптимальних умов для творчого розвитку особистості кожного вчителя та учня, формування предметних знань та вмінь як основи ключових компетентностей.

Основним засобом реалізації призначення ліцею є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, які будуть реалізовані в ліцеїспрямовані на:

  • формування в учнів сучасної наукової картини світу;
  • розвиток в учнів національної самосвідомості;
  • формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
  • інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
  • рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
  • виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
  • створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
  • формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Розділ 2

Опис “моделі” випускника  ліцею

Випускник ліцею – це людина освічена, що самостійно здобуває знання, готова до прийняття морально виправданих рішень. Сучасний випускник:

– Вміє усвідомлювати різноманіття життєвих цінностей (свобода, співпраця, повага іншої особистості), особисту самоцінність.

– Вміє здійснювати вибір; жити й працювати в різновіковому колективі.

– Здатний планувати своє життя у відповідності з метою, приймати рішення.  Має життєвий досвід діяльності в групі: під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з документами, з приладами, з комп’ютером.

Основні характерологічні орієнтири особистості випускника:

  • Вільна особистість.
  • Особистість, що має високий рівень самосвідомості, громадянськості та самодисципліни. Така, що поважає себе, усвідомлює свою цінність та  цінність іншої особистості, здатна нести відповідальність перед собою та суспільством.
  • Гуманна  особистість – проявляє милосердя, доброту, здатність до співпереживання, терпимість і доброзичливість. Готова надати допомогу, прагне до миру й розуміє цінність людського життя.
  • Духовна особистість – має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, має потребу в красі й спілкуванні.
  • Творча особистість– наділена розвинутими здібностями, знаннями, вміннями, навичками, розвинутим інтелектом.
  • Практична особистість – знає основи комп´ютерної грамотності, професійної підготовки, має естетичний смак, гарні манери, знає й поважає  Конституцію й закони країни.
  • Прагне до фізичної досконалості, є прихильником здорового способу життя.
  • 10 КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
  1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
  2. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
  3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
  4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
  5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
  6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
  7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
  8. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
  9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
  10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

 

Розділ 3. 

Цілі та задачі освітнього процесу  ліцею

Перед ліцеєм стають такі цілі освітнього процесу:

  • забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
  • гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
  • створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
  • формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
  • забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ЛИМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛИМАНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ       

ЛИМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

СХВАЛЕНО

 

Рішенням педагогічної ради ліцею

 

Протокол № 1 від 30.08.2019р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

 

Директор Лиманського ліцею

Лиманської міської ради

 

 

_________О.В. Глуханюк

 

Наказ № 121 від 30.08.2019р.

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

ЛИМАНСЬКОГО ЛІЦЕЮ

ЛИМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

на 2019/2020 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до навчального плану

Лиманськоголіцею

Лиманської міської ради

Донецької області

на 2019/2020навчальний рік

 

 Загальні засади

         Лиманський ліцей Лиманської міської ради Донецької області здійснює свою діяльність на підставі Законів України «Про освіту»,«Про загальну середню освіту», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», з  урахуванням вимог Концепції профільного навчання в старшій школі, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 11.09.2009 №854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі»,  «Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» ДСанПіН 5.5.2.008-01, власного Статуту, що забезпечує одержання учнями загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів.

Кількість класів – 6, орієнтовна кількість учнів –130.

Робочий навчальний план закладу на 2019/2020 навчальний рік складено на основі Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІ та ІІІ ступенів  .

  • для школи ІІ ступеня
  • для 8-9-х класів – за Типовими освітнімипрограмами закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018р. № 405 (Таблиця № 1);
  • для школи ІІІ ступеня:
  • 10 клас – за Типовими освітніми програмами закладів загальноїсередньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 408(Таблиці 2 і 3).
  • 11 клас – за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 408 (Таблиці 2 і 3).

Враховуючи потреби учнів, побажання батьків, фахову підготовку педагогічних кадрів, матеріальну базу кабінетів, у старшій школі навчання організовується за математичним профілем та другим профілем – іноземна філологія на підставі рішення спільного засідання педагогічної ради та  ради ліцею (протокол № 12/7 від 27.06.2019р.).

Мова навчання – українська.

Особливості організації освітнього процесу

Поглиблене вивчення предметів: алгебра та геометрія доповнюють державний стандарт освіти для надання більш якісної освіти і поглиблення знань кожного ліцеїста та здійснення якісної допрофільної підготовки,а також впровадження з 2021 року ще одного обов′язкового предмету – математика. Тому в 2019 – 2020 навчальному році в ліцеї здійснюється поглиблене вивчення математики у  8 та 9 класах.

Години варіативної складової передбачені у 8 та 9 класах назбільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової (алгебра та геометрія). У 8 та 9 класах за рахунок варіативної складової взято:по 3 години на вивчення алгебри. Здійснено перерозподіл годин між предметами: взято по 1 годині з фізичної культури у 8 та 9 класах на вивчення геометрії; в 9 класі взято 0,5 години з біології та 0,5 години із географії на поглиблене вивчення алгебри.

У 10-А класі(математичний профіль)виділяються додаткові6 годин за рахунок варіативної складової на вивчення профільних предметів: алгебра і початки аналізу (4,5 години) та геометрія (1,5 години).

У 10-Б класі (профіль іноземної філології)за рахунок варіативної складової виділено – 3 години на вивчення профільного предмету англійська мова та 3 години на вивчення німецької мови (разом 6 годин) згідноТипової освітньої програми (наказ МОН України від 20.04.2018р. № 408).

На підставі заяв учнів 10 та 11 класів вибірково-обов’язковим предметом у 10 класі є інформатика, а у 11 класі – мистецтво.

У 11 класі:групи математичного профілю виділяються додаткові 6 годин за рахунок варіативної складової на вивчення профільних предметів: алгебра і початки аналізу (4,5 години) та геометрія (1,5 години); у профільній групі іноземної філології – 3 години на вивчення профільного предмету англійська мова та 3 години на вивчення німецької мови (разом 6 годин) згідноТипової освітньої програми (наказ МОН України від 20.04.2018р. № 408).

З метою забезпечення більш ефективної системи навчання, для посилення індивідуальної роботи з учнями класи можуть за потреби ділитися на дві групи при вивченні  української мови, іноземної мови, інформатики відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 20.02.02 №128.

Розробці навчального плану передувала система заходів з боку адміністрації і педагогічного колективу, спрямована на визначення пріоритетних напрямків в загальноосвітній підготовці учнів та їх освітніх замовлень.

Запроваджена аналітико – діагностична і моніторингова діяльність показала необхідність формування: 10-А класу математичного профілю, 10-Б класу профілюіноземна філологіята 11 класу з двома профілями:математичногота  іноземної  філології.

З метою диференціації та індивідуалізації навчання згідно з обраними профілями при наявності відповідної кількості учнів у 10 та 11 класах вводиться лекційно-практична форма навчання з математики, яка передбачає поряд з проведенням лекцій практичних занять з поділом класу на 2 групи відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів в загальноосвітніх навчальних закладах (додаток № 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128.

З метою забезпечення більш ефективної системи навчання, для посилення індивідуальної роботи з учнями 10 та 11 класи за потреби діляться на дві групи при вивченні математики, української мови, англійської мови, інформатики, технологій відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 20.02.02 №128.

Структура 2019/2020 навчального року.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структуру навчального року встановлюють загальноосвітні навчальні заклади. Навчальні заняття згідно спільного рішення педагогічної ради та ради ліцею протокол  № 1/8 від 30.08.2018р. будуть організовані за семестровою системою:

І семестр – з02 вересня 2019 року по 24 грудня 2019 року

ІІ семестр – з 13 січня 2020 року по 29 травня 2020 року.

Канікули будуть проведені в такі терміни:

осінні: ­з 28 жовтня 2019 року по 03 листопада 2019 року

зимові: з 25 грудня 2019 року по 12 січня 2020 року

весняні:  23березня 2020 року по 29 березня 2020 року.

Тривалість уроків становить у 8-11-х класах – 45 хвилин.

Ліцей працює у п’ятиденному режимі в одну зміну.

Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників основної і старшої школи.

Державна підсумкова атестація проводиться відповідно доПорядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом  Міністерства освіти і науки України від 07.12.2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.01.2019р. за № 8/32979.

Специфіка класів

8 -А клас(20 учнів) – клас з поглибленим вивченням математики з українською мовою навчання.

8 -Б клас (20 учнів) – клас з поглибленим вивченням математики з українською мовою навчання.

 

9клас(30 учнів) – клас  з поглибленим вивченням математики з українською мовою навчання.

10 – А  клас (26 учнів) – клас математичного профілю з українською мовою навчання.

10 – Б клас (13 учнів) – клас  профілю іноземної філології з українською мовою навчання

11 клас (23 учня) –клас із різнопрофільними групами: математичного профілю та профілю іноземної філології з українською мовою навчання.

              

               Режим роботи ліцею

 

У ліцеї п’ятиденний робочий тиждень.

Початок навчальних занять з 08.00.

           

            Розклад дзвоників

 

1  урок   8.00 – 8.45

2  урок   8.55 – 9.40

3  урок   9.55 – 10.40

4  урок   11.00– 11.45

5  урок   12.05– 12.50

6  урок   13.00 – 13.45

7  урок   13.55 – 14.40

 

8 урок    14.50 –  15.35

 

Попередні дзвоники за 2 хвилини до основного.

 

 

Директор ліцею                                               О.В. Глуханюк

 

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

ОСНОВНА ЗАГАЛЬНА ОСВІТА

(Типова освітня програма,

затверджена наказом МОН України від 20.04.2018р. № 405,

таблиця 1)

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
8-А 8-Б 9
Мови і літератури   20 учнів 20 учнів 30 учнів
Українська мова 2 2 2
Українська література 2 2 2
Англійська мова 3 3 3
Зарубіжна література 2 2 2
Суспільство-знавство Історія України 1,5 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1 1
Основи правознавства 1
Мистецтво Мистецтво 1 1 1
Математика Алгебра 2+3 2+3 3+2
Геометрія 3 3 3
Природо-знавство Біологія 2 2 1,5
Географія 2 2 1
Фізика 2 2 3
Хімія 2 2 2
Технології Трудове навчання 1 1 1
Інформатика 2 2 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1
Фізична культура 2 2 2
Разом 32,5+2 32,5+2 33+2
Додатковий час на предмети (алгебра) 3 3 2
Гранично допустиме навчальне навантаження 33 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 34,5 34,5 35

 

                       

 

Директор  ліцею                                              О.В. Глуханюк

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

СЕРЕДНЯ ПОВНА ЗАГАЛЬНА ОСВІТА

 

(10, 11 класи – Типова освітня програма,

затверджена МОН України від 20.04.2018р. № 408, таблиці 2 і 3)

 

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах
10м 10ін 11 11м 11ін
Базові предмети 26 учнів 13 учнів 23 учня 16 учнів 7 учнів
Українська мова 2 2 2    
Українська  література 2 2 2    
Зарубіжна література 1 1 1    
Англійська мова 2 2+3 2   3
Німецька мова   3     3
Історія України 1,5 1,5 1,5    
Всесвітня історія 1 1 1    
Громадянська освіта 2 2 0    
Алгебра 1,5+4,5 1,5 1,5 4,5  
Геометрія 1,5+1,5 1,5 1,5 1,5  
Біологія і екологія 2 2 2    
Географія 1,5 1,5 1    
Фізика і астрономія 3 3 4    
Хімія 1,5 1,5 2    
Фізична культура 3 3 3    
Захист Вітчизни 1,5 1,5 1,5    
Вибірково-обов’язкові предмети(Інформатика)  

3

 

3

 

0

   
Вибірково-обов’язкові предмети(Мистецтво)     3    
Разом 33+3 33+3 26+3    
Додаткові годинина профільні предмети 6

 

6   6 6
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33 33 33    
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 36 36 29 6 6

 

Примітка:

10м – клас математичного профілю

10ін – клас профілю іноземна філологія

11м – група математичного профілю

11ін – група профілю іноземна філологія

11 – повністю клас двох профілів (математичний та іноземної філології)

 

Директор ліцею                                                 О.В. Глуханюк

 

Додаток № 1

 

 

 

МЕРЕЖА КЛАСІВ

Лиманського ліцею

Лиманської міської ради

Донецької області

на

2019 – 2020 навчальний рік

 

Клас 8 клас 9 клас 10 клас 11 клас
Кількість класів 2 1 2 1
Кількість учнів 40

 

30

 

39

 

23

 

           

Всього учнів – 132 учня(орієнтовна кількість)

 

 

Директор ліцею                                                         О.В. Глуханюк

 

 

Додаток № 2

 

Кадровий склад вчителів

Лиманського ліцею

Лиманської міської ради

Донецької області,

які викладатимуть в 10 – 11 класах профільний предмет

у 2019-2020 навчальному році

№ з/п Навчальний

заклад

Клас Профільний

предмет

ПІБ

учителя

Спеціальність за дипломом Стаж

педагогічної роботи

Категорія
1 Лиманський ліцей 10 Алгебра та геометрія Данільченко

Ольга Володимирівна

Учитель математики і інформатики 13 Перша кваліфікаційна категорія, педагогічне звання «старший учитель»
2 Лиманський ліцей 11 Алгебра та геометрія Глуханюк Олена Вікторівна Учитель математики і фізики 29 Вища кваліфікаційна категорія,

педагогічне звання «учитель-методист»

3 Лиманський ліцей 10 Англійська мова Давиденко Олена Ігорівна Учитель англійської  мови та зарубіжної літератури 13 Вища кваліфікаційна категорія
4 Лиманський ліцей 11 Англійська мова Давиденко Олена Ігорівна Учитель англійської  мови та зарубіжної літератури 13 Вища кваліфікаційна категорія

 

Директор ліцею                                                         О.В. Глуханюк

 

Додаток № 3

Інформація

про методичне забезпечення варіативної складової

навчального плану та аргументація варіативної складової

(основна школа)

         Використано по 3годин варіативної складової у 8-А та 8-Б класах на предмет інваріантної складової – алгебру (поглиблене вивчення) з метою здійснення допрофільної підготовки ліцеїстів та спрямованість на підготовку до складання математики як основного предмету ЗНО з 2021 року.

Використано 2 години варіативної складової у 9 класі:  2 години на предмет інваріантної складової – алгебру (поглиблене вивчення) з метою здійснення допрофільної підготовки ліцеїстівта спрямованість на підготовку до складання математики як основного предмету ЗНО з 2021 року.

 

 

Директор ліцею                                                         О.В. Глуханюк

 

 

Додаток № 4

Інформація

про методичне забезпечення варіативної складової

навчального плану та аргументація варіативної складової

(старша школа)

 

Використано 6 годин варіативної складової у 10-А класі (математичний профіль) на предмети інваріантної складової: алгебру та початки аналізу (4,5 години) та геометрію (1,5 години).У 10-Б класі (профіль іноземної філології) виділено6 годин варіативної складової на предмети: англійська мова (3 години) і німецька мова (як друга іноземна) 3 години.

У 11 класі (два профілі навчання: математичний та іноземної філології) використано 6 годин варіативної складової на предмети інваріантної складової: алгебру та початки аналізу (4,5 години) та геометрію (1,5 годин) для профільної групи математичного профілюта 6 годин варіативної складової на предмети: англійська мова і німецька мова (як друга іноземна)для групи профілю іноземної філології.

 

 

Директор ліцею                                                         О.В. Глуханюк

 

 

 

Розділ 5

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Процеси зовнішньої та внутрішньої оцінки будуть мати позитивний ефект, якщо вони зосередяться на істотних сторонах функціонування освітньої системи ліцею, будуть орієнтовані на різні аспекти якості освітнього процесу:

а) якість поточного функціонування освітнього процесу в ліцеї (в єдності процесуальної та результативної сторін); якість розвитку освітнього процесу;

б) якість освітнього процесу в основних ланках ліцею (основній, середній);

в) якість уроку (заходу), системи уроків (заходів), навчальної, методичної, виховної, наукової діяльності в цілому;

г) якість складу й діяльності учасників освітнього процесу;

д) якість реалізації основних функцій з керування освітнім процесом;

е) якість нормативно-методичної документації, що регламентує освітній процес.

Якість поточного функціонування освітнього процесу в ліцеї позначається критеріями процесуальної сторони: функціональності і надійності й критерієм результуючої сторони – ефективності. Критерій функціональності у загальному вигляді відображає якість підготовки освітнього процесу (цілевизначеність, технологічність, організованість, забезпеченість) і можуть діагностуватись поруч з об’єктивними показниками (забезпеченість освітнього процесу навчально-методичною документацією, літературою, устаткуванням, навчальними площами і т.п.) припускати суб’єктивне експертне оцінювання за визначеною процедурою (оцінки учасниками освітнього процесу його організованості, технологічності, цілевизначеності, плановості тощо). Критерій надійності характеризується сукупністю поодиноких критеріїв, що відбивають якість освітнього процесу з боку виконання: ретельність, функціональна та структурна надійність. Його вимірниками можуть служити експертизи звітних документів, контролю освітнього процесу, спостережень директора ліцею та його заступників, самооцінки учасників освітнього процесу. Критерій ефективності представляє результативну сторону якості освітнього процесу, властивість досягнення кінцевих цілей і представлений критеріями педагогічної та управлінсько-організаційної ефективності. Якість функціонування основних ланок ліцею має важливу особливість – продуктивність діяльності. Його зміст вкладається в повноту виконання підсистемою поставлених перед ним задач, внеску у вищу систему. Якість уроку (заходу), системи уроків (заходів), навчальної, методичної, виховної, наукової діяльності в цілому можна виразити названими вище критеріями функціональності, надійності, ефективності, продуктивності, скоректованими з урахуванням специфічності й масштабу об’єкта представлення. Найважливіший критерій якості навчальної роботи – оптимальність, тобто співвіднесення сукупних витрат часу, сил, ресурсів та отриманих результатів, віддачі; виборі змісту, що забезпечують максимально можливі в даних умовах результати в освіті, вихованні й розвитку ліцеїстів при дотриманні наукововстановлених норм часу на класну й домашню роботу учнів і вчителів. Якість складу й діяльності учасників освітнього процесу. Найважливішими критеріями складу вчителів служать стабільність і гармонійність. Критерій стабільності припускає керованість динаміки кадрів. Стійкість ключових кадрів учителів, наявність механізму наступності у змінюваності, ротації кадрів. Критерій гармонійності доповнює стабільність, відображає сполучуваність і взаємодоповнюваність у педагогічному колективі досвідчених і молодих кадрів, фахівців різних категорій, віку, досвіду роботи. Якість складу учнів виражається критеріями підготовленості і однорідності. Критерій підготовленості у процесі руху учня по індивідуальному освітньому маршруту послідовно і поступово трансформується в педагогічну ефективність. Критерій однорідності складу учнів переважно зумовлено розкидом у значеннях показників підготовленості. Якість діяльності вчителів, адміністрації найбільш повно можна представити критерієм працездатності. Працездатність – це вид стану, при якому учасники освітнього процесу, керівники, фахівці можуть правильно виконувати покладені на них функції, тобто в них позитивна спрямованість, їх цілі відповідають цілям системи, вони вмотивовані стосовно даної діяльності. Працездатність можна оцінити через показники компетентності, благополуччя, задоволеності взаєминами, спрямованості особистості й колективу, активності в самовдосконаленні, наявності творчого компонента в діяльності. У силу багатомірності даного критерію його можна діагностувати різними видами оцінок: диференційованими, комплексними, змішаними. Якість навчальної діяльності учнів можна представити у вигляді рейтингу. Дана робота у закладі повинна бути традиційною і систематичною, це дозволить виявляти динаміку навчальних показників учня, порівнювати показники за роками, класами, семестрами – виявити прогрес або регрес учнів.  Головними перевагами рейтингової оцінки навчальної діяльності учнів є її об’єктивність, яка дає можливість подолати чинник емоційності оцінки роботи учня, індикативність, яка дає можливість простежити тенденції і виявити проблемні ситуації, комплексність, яка дає можливість всебічно оцінити діяльність учня в навчальному закладі. Якість реалізації основних функцій з керування освітнім процесом з’ясовується через якість організації освітнього процесу і педагогічного контролю. Індикаторами для діагностики й оцінювання в даному випадку є показники: реальності планування, ретельності, якості виконання запланованих заходів, загальної організації, ритмічності освітнього процесу в закладі, збалансованості режиму дня, задоволеності учасників освітнього процесу укладом ліцейського життя, наявності вільного часу в учнів і вчителів, реалізації управлінських рішень на всіх рівнях організації освітнього процесу, замученості учасників освітнього процесу до вироблення управлінських рішень, погодженості у діяльності всіх підрозділів і посадових осіб, представленості усіх основних рівнів управління, раціональності централізації й децентралізації, стійкості процесів з керування освітнім процесом, несуперечності управлінських рішень. Якість нормативно-методичної документації, що регламентує освітній процес, доцільно представляти через критерії ефективності і сучасності. Критерій ефективності навчальних планів, програм відбиває насамперед міру реалізації їх потенційної якості. ЇЇ можна визначити через показники економії навчального часу, приросту навченості і т.п. Сучасність навчальних планів і програм виражає ступінь їх відповідності загальним вимогам до добору змісту освіти, потребам усебічного й повноцінного розвитку особистості учня, сфер професійного старіння й використання. Оцінювання якості освітнього процесу необхідна  для з’ясування реального стану роботи закладу, для визначення ефективності системи забезпечення якості освіти, напрямів вдосконалення конкурентоздатності ліцею.

 

Директор ліцею                                      О.В. Глуханюк

 

 

Програмне забезпечення інваріантної складової

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

 

№ п/п Назва навчальної програми
1. Українська мова
2. Українська література
3. Біологія
4. Всесвітня історія
5. Географія
6. Зарубіжна література
7. Інформатика
8. Історія України
9. Математика
10. Мистецтво
11. Основи здоров’я
12. Трудове навчання
13. Фізика
14. Фізична культура
15. Хімія
16. Англійська мова

 

Директор ліцею                                      О.В. Глуханюк

 

 

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (10 клас)

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

№ п/п Назва навчальної програми Рівень вивчення
1. Українська мова Рівень стандарту
2. Астрономія (авторський колектив під керівництвом Яцківа Я. Я.) Рівень стандарту
3. Біологія і екологія Рівень стандарту
4. Всесвітня історія Рівень стандарту
5. Географія Рівень стандарту
6.  Громадянська освіта (інтегрований курс) Рівень стандарту
7. Зарубіжна література Рівень стандарту
8. Захист Вітчизни Рівень стандарту
9. Інформатика Рівень стандарту
10. Історія України Рівень стандарту
11. Математика (початок вивчення на поглибленому рівні з 8 класу) Профільний рівень
12. Мистецтво Рівень стандарту
13. Технології Рівень стандарту
14. Українська література Рівень стандарту
15. Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В. М.) Рівень стандарту
16. Фізична культура Рівень стандарту
17. Хімія Рівень стандарту
18. Іноземні мови (німецька) Рівень стандарту
19. Іноземні мови (англійська) Рівень стандарту

 

Директор ліцею                                      О.В. Глуханюк

 

 

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (11 клас) (затверджені наказом МОН від 14.07.2016 № 826)

 

№ п/п Назва навчальної програми Рівень вивчення
1. Українська мова Рівень стандарту
2. Біологія і екологія Рівень стандарту
3. Всесвітня історія Рівень стандарту
4. Географія Рівень стандарту
5.  Громадянська освіта (інтегрований курс) Рівень стандарту
6. Зарубіжна література Рівень стандарту
7. Захист Вітчизни Рівень стандарту
8. Інформатика Рівень стандарту
9. Історія України Рівень стандарту
10. Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) Рівень стандарту
11. Математика (початок вивчення на поглибленому рівні з 8 класу) Профільний рівень
12. Мистецтво Рівень стандарту
13. Технології Рівень стандарту
14. Українська література Рівень стандарту
15. Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В. М.) Рівень стандарту
16. Фізична культура Рівень стандарту
17. Хімія Рівень стандарту
18. Іноземні мови Рівень стандарту
19. Іноземні мови Профільний рівень

 

 

 

 

Директор ліцею                                      О.В. Глуханюк