Заходи, які проводять у Всесвітній день водно-болотних угідь, покликані привернути увагу громадськості та урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання збалансованого розвитку нашої планети.

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення переважно як місця проживання водоплавних птахів, була підписана
2 лютого 1971 року в м. Рамсар (Іран), з того часу відома як Рамсарська конвенція.

Основною метою цієї Конвенції є збереження та раціональне використання водно-болотних угідь як засобу досягнення збалансованого розвитку в усьому світі. Всесвітній день водно-болотних угідь було вперше відзначено в 1997 році.

Однією з основних умов приєднання країн до Рамсарської конвенції є створення хоча б одного Рамсарського угіддя на їхній території. Територію вибирають за складною системою критеріїв. Угіддя, оголошені державою Рамсарськими, Секретаріат конвенції вносить до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформація про стан цих об’єктів міститься у базі даних Міжнародного бюро зі збереження водно-болотних угідь і постійно оновлюється.

У 1971 році Рамсарську конвенцію підписали 18 держав, у 2000 році –119, на цей час до неї приєдналося 159 держав. До Списку занесено 1869 Рамсарських угідь загальною площею 1 млн 836 тис. км2.

Станом водно-болотних угідь у глобальному масштабі вже кілька десятків років опікується міжнародна організація «Wetlands International» (www.wetlands.org).

Кабінет Міністрів України додав 9,2 тис. га водно-болотних угідь до списку водно-болотних угідь міжнародного значення. Про це йдеться в розпорядженні Кабміну від 23 лютого 2011 р. № 147-р.

Було додано угіддя Закарпатської (Атак-Боржавське, Долина нарцисів, печера «Дружба», Чорне багно), Івано-Франківської (Бурштинське водосховище, витоки річок Погорілець та Прут, річка Дністер), Львівської (верхове болото «Надсяння») областей.

В ліцеї з цієї нагоди  3-4 лютого для учнів 8-11 класів було проведено інформдайджест, підготовлений учнями 8 класу, метою якого було привернути увагу до важливого екологічного питання – збереження водно-болотних угідь.

Довідково.Водно-болотні угіддя – райони боліт, фенів, торф’яних угідь або водойм – природних або штучних, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шести метрів, а водоплавними вважають птахів, що екологічно пов’язані з водно-болотними угіддями (стаття 1 Конвенції).